Інтервʼю з Людмилою Ціхоцькою

Людмила Ціхоцька є краєзнавицею, головою “Просвіти” Буської ТГ, екскурсоводкою, дослідницею та популяризаторкою міста.

“Особливо цікаво було послухати про традиції, звичаї та теплі спогади про свято, як попри заборони радянської влади, зберегли традиції, унікальність.”

— Роман Ігнат, учень 8 класу Буського ЗЗСО-Гімназія ім. Є. Петрушевича

Коляда«З неба зірка засвітила»

”Колядка дісталася у спадок пані Галині від свекра після його відходу до Вічності. Колядник був захований у палітурку “Читанки для 2 класу”, щоб не був викритий і знищений у часи преслідувань. У власника, пана Квасниці, вже у час незалежності він зберігався у валізі для особливих речей. Колядують коляди з колядника усією родиною, а “З НЕБА ЗІРКА ЗАСВІТИЛА” особливо припала до душі пані Галині.
Колядку виконують: Галина Квасниця, Андрій Курчаба, Олександр Зеліско
Зі спостереження власниці: в коляднику нема коляди “Сумний Святий Вечір”, тому припускає, що друкований був до 1947 року.”

Текст:

З неба зірка засвітила(2) Вже зійшла золота,Про Бога, про ХристаВсім возвістила.
На Вкраїну завитала,(2) Над широким степом,Над могучим Дніпром,Там запалала.
Над хатами заясніла,(2) В українські серцяПро Христа, про ДитяЗагомоніла:
“Радуйтеся, добрі люди,(2) Бо вродивсь Христос Бог,Що з неволі й тривогСпасати буде.”


“Радуйтеся, людські діти,
(2) Бо вродивсь Божий Син,
Він не дасть нам Один
Кривди терпіти”

І зраділи степи й гори,
(2) Звеселіла земля,
Україна ціла
І Чорне Море!

Лине пісня попід хмари
(2) Заспівали степи:
“Вже не буде журби,
Вражої кари!”

І ми браття, станьмо в колі,
(2) Заспіваймо Христу,
Який спас Вітчизну
Нашу з недолі!

Рецепт[Бухти]

В спогадах деяких бужан бухти виринають як різдвяний смаколик від бабусі з дитинства. Згадувалося, що бухти, обмакували у сметані, кидали варити у кипляче молоко з цукром, а потім випікали в братрурі, заливаючи сметаною збитою з цукром.

ІНГРЕДІЄНТИ

Тісто:
Молоко - 1 скл.
Сметана - 0.5 скл.
Цукор - 1 скл.,
Сіль - 0,5 кав. л.
Яйця - 3 шт.
Свіжі дріжджі - 50 г
Вершкове масло - 50 г
Борошно - 500 г

Намазка:
Вершки - 300-400 г
Цукор - 2-3 ст. ложки
Вершкове масло - 50 г

Начинка за бажанням: макова, ягідна, з ружі…

СПОСІБ ПРИГОТУВАННЯ

КРОК 1Зробити заскваску: 1скл. теплого молока + 0.5 скл. сметани + 1 скл. цукру + 50 г свіжих подрібнених дріжджів, перемішати з кількома ложками борошна, накрити і залишити для активації дріжджів?

Illustration

КРОК 2Збити 3 яйця і замішувати тісто. З’єднати закваску(1) зі збитими яйцями(2), додаючи поступово борошно, (За бажанням можна втерти цедру з пів лимона).

Illustration

КРОК 3Додати розтоплене тепле (не гаряче) масло. Місити до “чистої посудини”, поки тісто не відставатиме від рук.

Illustration

КРОК 4Залишити рости 30-60 хв у теплому місці, накривши рушником.

Illustration

КРОК 5Підготувати форму для випікання: змастити маслом.

Illustration

КРОК 6Підготувати намазку: збити вершки з цукром і додати розтоплене масло

Illustration

КРОК 7Коли тісто виросло, розкачати товщиною приблизно 1 см, склянкою вирізати кульки бухти (за бажанням начинити начинкою, але можна і без неї).

Illustration

КРОК 1Зробити заскваску: 1скл. теплого молока + 0.5 скл. сметани + 1 скл. цукру + 50 г свіжих подрібнених дріжджів, перемішати з кількома ложками борошна, накрити і залишити для активації дріжджів?

Illustration

КРОК 2Збити 3 яйця і замішувати тісто. З’єднати закваску(1) зі збитими яйцями(2), додаючи поступово борошно, (За бажанням можна втерти цедру з пів лимона).

Illustration

КРОК 3Додати розтоплене тепле (не гаряче) масло. Місити до “чистої посудини”, поки тісто не відставатиме від рук.

Illustration

КРОК 4Залишити рости 30-60 хв у теплому місці, накривши рушником.

Illustration

КРОК 5Підготувати форму для випікання: змастити маслом.

Illustration

КРОК 6Підготувати намазку: збити вершки з цукром і додати розтоплене масло

Illustration

КРОК 7Коли тісто виросло, розкачати товщиною приблизно 1 см, склянкою вирізати кульки бухти (за бажанням начинити начинкою, але можна і без неї).

Illustration

СПОСІБ ПРИГОТУВАННЯ

КРОК 8Вмочити кожну бухту в збиті вершки і викладати у форму для випікання.

Illustration

КРОК 9Випікати годину при температурі 180-200’С

Смачного!

Illustration

Обʼєкти спадщини

Назва обʼєкту:

Пляшки

Період створення:

Початок ХХ ст.

Виробництво:

Склодувний цех місцевого фільварку

Матеріал:

Кольорове скло

Спосіб використання:

Коричневі пляшки використовувалися для продажу пива, а сині для подарункової содової води.

Додаткова інформація:

Староста буський граф Йосиф Мієр вибудував кілька гут для випалювання скла в околицях Буська в 70-их роках ХVІІІ ст. Внаслідок виникнення склодувних підприємств потрібні були додаткові робочі руки, тому до Буська і околиць було спроваджено багато іноземців, в основному німців і чехів. З 1817 хмілярня для потреб броварні видавала 100-200 центнерів хмелю в рік (в ХІХ столітті центнер=100 фунтів, або 40.55кг).
На початку ХІХ ст на фільварку розташовувався пивзавод з усіма технологічними приміщеннями та житлом для пивовара, мав свою оцямровану криницю з журавлем і дерев’яну льодовню. Буський пивзавод на початку ХХ ст. був сучасним, цілковито механізованим з паровими машинами. Там виробляли 50 000 гектолітрів пива на рік, працювало 70 постійних робітників. Взимку додатково набирались сезонні працівники, які завозили до пивниць броварні брили льоду, що вирубувались на Бузі для підтримання сталої холодної температури пива цілорічно. Вирубування льоду не припинялось і під час німецької окупації. ( з розповіді краєзнавця музею при палаці Бадені, Нагірного І. Я.)

Чому саме цей об’єкт обрала команда:

Пивзавод був найбільшим промисловим підприємством у місті, а пиво - найкращим уцілій Галичині і користувалося великим попитом в краю і за кордоном.

Назва обʼєкту:

Біла цегла

Період створення:

1907-1930 роки

Виробництво:

Буська цегельня

Додаткова інформація:

Дану цеглу використовували у будівництві будинків, вимощування місцевих доріг, частина відправлялася й за межі Надбужжя вузькоколійкою (середина 20-их років ХХ ст.) до залізничної станції Красне.
В 1739 році в міськім уряді постановили збудувати в Буську будинок суду. Тому магістрат уклав угоду з Йосифом Мієром, який зобов’язався поставити на будову дерева і цегли скільки потрібно і впродовж трьох років магістрат виплачував йому з:-чопового податку (з горілки) 510 ринських злотих (впроваджені в Буську австрійською владою)-торгівельного мита 229 зл. ринських-мірки з млинів та вагового 300 зл. ринських-міщани мали звести з лісів паливне дерево для випалювання цегли.
З появою вузькоколійки в тридцятих роках ХХ століття в сезон вироблялося в середньому 3 мільйони штук цегли, яка також і експортувалась.

Чому саме цей об’єкт обрала команда:

Будівництво будинків, укріплення актуальне у всі часи, а в Буську також і доріг бруківкою, плиткою мало стратегічне значення, бо дало можливість покращити сполучення і розвивати торгівлю, адже Буськ як “українська Венеція” особливо потерпало за їх відсутності.

Назва обʼєкту:

Чавунний злиток з болотяної руди

Період створення:

70-ті роки XVIII cт.

Виробництво:

Працівники рудні, поселенці Великого городища або тепер Волян (частина/район Буська)

Додаткова інформація:

Залізо в Буську випалювалось в основному на продаж, і транспортувалось Західним Бугом до Польщі.
В 1772 році граф Йосиф Мієр приступив до розвитку промисловості в Буську, експлуатуючи природні багатства. В ті часи Буськ мав три стави зі спусканням води. В одному з них знаходилась болотяна руда з якої виплавляли залізо.
При видобуванні руди і випалюванні заліза працювали селянив рахунок відробляння примусової панщини, а селяни з Яблунівки зобов’язані були давати старості щорічно 465 возів деревного вугілля. Млини, стави, корчми, рудні, стягували мита при в’їздах в місто, було і мостове мито (мости віддавались в оренду євреям). Від того староство отримувало найбільші кошти.
Залізо, яке виплавлялося в Буську за часів графа Йосифа Мієра, експортувалося Західним Бугом до Гданська.

Чому саме цей об’єкт обрала команда:

Документи свідчать, що зазізо було місцевого виробництва. Воно виплавлялось тут з болотяної руди. І по сьогодні на території Буська, де колись були рудні, знаходять відходи з виплавки заліза. Ковальство було з ХІ-ХІІ ст., а в кінці ХІХ-на початку ХХ розвинулося бляхарство.

Про команду:

У складі команди були учні 8 класу Буського ЗЗСО-Гімназії ім. Є. Петрушевича: Марія Щегельська, Анастасія Висоцька, Роксолана Харабовська, Ігнат Роман.
Супроводжувала команду Щегельська Ірина Володимирівна, вчителька Захисту України, асистентка вчителя в інклюзивному класі.

Illustration

Наші проєкти

Покажи світу свою спадщину!

Контакти

moc.liamg%40tsef.aknatomм. Львів


© 2026 ГО "Мотанка.Фест"

Наші проєкти

Покажи світу свою спадщину!

Контакти

moc.liamg%40tsef.aknatomм. Львів


© 2026 ГО "Мотанка.Фест"

Made with